Феномен Володимира Івасюка

Мабуть, той звичай в наших генах

І нерозумний і сумний —

Вважать, що геній — ще не геній,

Коли він поруч і живий.

А був уроджений він геній,

Як Моцарт, Гейне, як Єсенін,

І та ж страшна, зловісна сила

Його, як й їх в свій час, давила….

Яка б нас не гнітила скрута,

Та виживе наш рідний край,

Бо в нім цвіте ЧЕРВОНА РУТА                         І грає в горах ВОДОГРАЙ!    Олег Васюків

    4 березня минає 70 років з дня народження Володимира Івасюка, засновника української естрадної музики, композитор, автор 107 пісень, 53 інструментальних тво­рів, музики до вистав. Найвідоміша його пісня — «Червона рута». У травні 1979 року у 30-річному віці був знайдений повішеним у лісі під Льво­вом. Офіційна версія смерті — самогубство — викликала сум­ніви і тоді, і тепер. Герой України (2009 р., посмертно).                     Небувала популярність юного поета та композитора стали запорукою його наполегли­вої праці. Він є ровесником ліверпульської четвірки, що стала символом другої половини XX століття, — ансамблю «Бітлз», тому він беззаперечно прийняв і сприйняв, як і більшість молоді 60-х років, новітню форму музикування.                                                                                                Будучи натурою з чітко вираженою національною приналежністю, Івасюк опанував ідею «Бітлз» творчо, переніс її на український ґрунт, поклавши початки новій, названій молодіжною, музиці в Україні. І коли зазвучала «Червона рута», а згодом — «Водограй», які підхопив увесь світ — пісні виконували польські, грузинські, російські, японські ансамблі, — стало зро­зуміло: новітня українська естрада народилася. Барвистий зміст пісень - це стиль Володимира Івасюка. «Народна пісня - це скарбниця, в якій збе­рігається душа українського народу», - писав Володимир, і не помилявся.