День прав людини

10 грудня в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини. Тому  в пам’ять про цю історичну подію, а саме у цей день було встановлено Міжнародний день прав людини.

Інформаційний куток «Знання і повага прав людини – шлях до взаєморозуміння» висвітлює документи  правознавчого характеру та  фактографічні матеріали папки «Правова освіта».

Україна гідна свободи

"Втратити свободу може лише той, хто не вмів її захищати"                                                                                                                                              Вольтер 

    Щорічно 21 листопада починаючі з 2014 року в Україні відзначають День Гідності та Свободи, яке встановлено Указом Президента в 2014 році на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-го. Це державне свято стало свого роду наступником Дня Свободи 22 листопада, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки.

      Викладка «Україна - територія Гідності та Свободи», пропонує публікації, які  відображають історичні події на Майдані.

     Україна - це територія гідності й свободи. Такими нас зробили цілих дві революції -Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-2014 року, Революція Гідності, а саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості. 

      Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» та бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоюючи гідність та свободу, віддали свої життя 106 українців і ще понад 2 тисячі зазнали поранень…

     Завдяки людям, яким небайдужа доля України в цілому і кожного із нас окремо, ми маємо можливість і досі залишатися незалежною нескореною країною.

"Ніколи не сміявся без любові"

     Видатний український сатирик і гуморист Остап Вишня-спр. ім ’я Павло Михайлович Губенко народився  13 листопада 1889 року в містечку Груні Зінківського повіту на Полтавщині.

     Остап Вишня - письменник багатограний. В його великому літературному доробку гострі політичні памфлети й комедійні п’єси, бойові фейлетони на тему дня і ліричні мисливські усмішки, оповідання для дітей і про дітей, веселі гуморески й мудрі дотепні нариси... Протягом короткого часу він нажив слави популярного в народі майстра сатири і гумору.

       Він дарував багато щастя своїм друзям .Добрий, мудрий, веселий він входив у кожну сім’ю , мов казковий герой з чарівним дарунком - красою вільної природи, красою людської душі... Незабутня усмішка Остапа Вишні - тонка, мудра і добра. І не завжди весела. Іноді дуже гнівна. Але завжди у ній упевненість у перемозі правди над брехнею, добра над злом, нового над старим...

      У 1921 році йому пропонують посаду перекладача в газеті „ Вісті ВУЦВК”. Співробітничав він і в „ Селянській правді”, на сторінках якої з’явилася його усмішка « Чудака Їй-Богу !», де вперше автор підписався „ Остап Вишня”.

      За його життя тільки на Україні вийшло понад сто збірок його творів, У великому творчому доробку письменника представлено різноманітні жанри малої прози. Але, мабуть, найвеселіші і найдотепніші „ Мисливські усмішки”. Павло Михайлович був завзятим мисливцем і рибалкою. Щоправда, на полювання збирався з девізом : „ Хай живуть зайці!”

     Павло Михайлович надзвичайно любив природу, ліси, поля, річки, чарівні краєвиди українського лісостепу. З батьківською турботою ставився до птахів. Тому так подобалось йому ходити на полювання, де відпочивав душею, заспокоювався від міської метушні. Тому його „ Мисливські усмішки” в українській літературі –явище майже унікальне. В них спостерігається оригінальний синтез народного анекдоту і пейзажної лірики. Почуття смішного було йому властиве, як птаху здатність літати.

     У щоденнику письменника від 10 березня 1951 року є такий запис: «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чолдвіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом...І я хочу, щоб посміхались усі".

28 вересня 1956 року Павло Михайлович перестав писати, назавжди.

     На виставці «Ніколи не сміявся без любові», яка  присвячена 130-й річниці від дня народження видатного українського письменника Остапа Вишні представлені не лише його твори, але і документи, які свідчать про життя і творчість, а також публікації  щоденника.

Болюча пам’ять війни

       28 жовтня – одна із найбільш значущих дат в історії України. Адже саме в цей день, у далекому 1944, відбулося остаточне вигнання військ нацистської Німеччини за межи сучасної України.

     В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських  окупантів.

    На передодні 75 – річчя Дня визволення України, а саме 25 жовтня у приміщенні школи пройшла історична година «Болюча пам’ять війни» і оформлена виставка-спогад «Війна: біль і пам’ять» де увазі читачів пропонується коротка історична довідка про події 1944 року та документи які свідчать про героїзм та жертовність людей нашого краю.

    На заході присутні почули виступ голови сільської ради Воротної Т. О., голови ради ветеранів праці Ямборко Г. А., учні старших класів читали патріотичні вірші та озвучували історичні дані, а у виконанні Садовського В. В., та Федорівської  Веронікі прозвучали  хвилюючі пісні.

   Уважно слухали зворушливу розповідь Космана Володимира Григоровича, 1933 року народження, який був свідком жахливих подій, які відбувалися у березні 1943 року за селом Кремінна. Також були запрошені учасники АТО, Осика В. В., Івашко М. О., Парамей В. М., Волос В. О., які поділилися спогадами під час перебування на сході України.

   Присутні на заході вшанували світлу пам’ять усіх воїнів Другої світової війни, мирних жителів, страчених нацистськими окупантами, та учасників бойових дій, які загинули за територіальну цілісність України, хвилиною мовчання.

         

  

                                               

       

   Вічно житимуть скорбота і пам'ять про людей, які стали жертвами кривавої, страхітливої війни. Подвиг забуттю не підлягає. Бо тільки за тим народом майбутнє, який наче святиню, береже пам'ять про минуле, про людей, які жили на нашій землі і віддали за неї найдорожче - життя.

День захисника України

    Ось вже 5-й рік поспіль 14 жовтня, на Покрову, українці відзначають велике державне свято — День захисника України.

    Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.

   З нагоди державного свята в бібліотеці представлена виставка «Мир боронити на цій землі, їх призвала Україна», яка надає можливість зазирнути в сторінки історії та згадати не лише козаків, але й усіх, хто нині покликаний захищати нашу Батьківщину, і не лише зі зброєю в руках.

Країна, де живуть книжки

       Вперше в чарівну оселю дитячої книги – бібліотеку завітали маленькі читачі-першокласники. Допитливі малята уважно слухали розповідь про бібліотеку та її «жителів» - книжок, а саме дізналися про виставки, бібліотечні правила, знайомство з абонементом. Хай  справжніх книжкових друзів стане більше!

Джерела, що наповнюють світ

До Всеукраїнського дня бібліотек своїм виступом привітали друзі бібліотеки, які старанно прочитали вірші та приказки. а саме: Горбата Марія, Гундюк Сергій, Королівська Даріна, Опришко Марія, Горін Зоряна, Кім Тет’яна, Пушкар Вікторія та Федорівський Артем.

30 вересня — найчитальніший день року, адже у 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек. Тому радимо просто провести цей вечір за читанням. Адже читати не шкідливо, шкідливо не читати.