Забуттю не підлягає

        Народ мій мій є! Народ мій завжди буде! 

Ніхто  не перекреслить , мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди

І орди завойовників – заброд!

                                                                                                            В. Симоненко

      Довгий час про ці жахливі події не те, що не писали в ЗМІ, а й говорити між собою на ці теми боялись. Більшість  документів була таємницею. В Україні стало можливим говорити про Голодомор наприкінці 80-х років минулого століття і тільки майже через десять років 26 листопада 1998 року Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв Голодомору.1932-1933 роки. «Не дамо згасити свічку пам’яті» під такою назвою представлена виставка документів, які свідчать про найчорнішій час в історії України. В день 83-річчя Голодомору в Кремінянській школі  присутні вшанували пам’ять мільйонів невинно убієнних у роки Голодомору.

Урок – реквієм « Скорботна  пам’ять 33-го» розпочався з відео перегляду «Чорні крила Голодомору». Учні 8-9 класів виразно читали вірші тих жахливих подій. Символом вічної пам’яті перед родом українським, винищеним голодом, стало полум’я свічок, які запалили у скорботнім мовчанні усі присутні.