Письменник, який любив небо

        120 років тому, а саме 29 червня 1900 року народився видатний французький письменник, а також хоробрий військовий льотчик Антуан де Сент-Екзюпері.

      Понад усе він любив небо. Воно давало йому стимул до життя та жагу до нових і нових польотів. Після цього він пробував донести свої відчуття та переживання до людей, описуючи свої пригоди в літературних творах.       

      Більшості читачів творчість Екзюпері знайома ще з дитинства, коли вони взяли до рук його "Маленького принца".  Його тексти наскрізь проникнуті мудрістю та душевністю. Письменник та льотчик прожив усього 44 роки, залишивши чимало філософських творів, завоювавши літературні та військові нагороди та любов читачів у всьому світі.

Найяскравіші висловлювання письменника про кохання, життя та сутність людини.

1. Бачить одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

2. Коли даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.

3. Я боюся стати таким, як дорослі, яким ніщо не цікаво, окрім цифр.

4. Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив.

5. У людей вже не вистачає часу, щоб щось дізнаватися. Вони купують речі готовими в магазинах. Але ж немає таких магазинів, де торгували б друзями, і тому люди більше не мають друзів.

6. Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.

7. Слова тільки заважають розуміти одне одного.

8. Любити - означає не дивитися один на одного, любити - це означає дивитися в одному напрямку.

9. Улюблена квітка - це в першу чергу відмова від усіх інших квітів.

10. Хто довго жив всепоглинаючим коханням, а потім його втратив, інший раз втомлюється від своєї шляхетної самотності. І, смиренно повертаючись до життя, знаходить щастя в звичайнісінькій  прив’язаності.

11. Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже утомлююче без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

12. Працюючи тільки заради матеріальних благ, ми самі собі будуємо в'язницю. І замикаємось на самоті, і всі наші багатства - прах і попіл, вони безсилі дати нам те, заради чого варто жити.

13. Якщо людина зрадила когось через тебе, не варто пов'язувати з нею життя, рано чи пізно вона зрадить тебе через когось.

14. Ніколи не втрачай терпіння - це останній ключ, що відкриває двері.

15. Є лише одна проблема - одна-єдина у світі - повернути людям духовний зміст, духовні турботи.

16. Бути людиною - це і означає відчувати, що ти за все відповідаєш. Згоряти від сорому за злидні, хоч вони ніби існують і не з твоєї вини. Пишатися перемогою, яку здобули товариші. І знати, що, укладаючи камінь, допомагаєш будувати світ.

22 червня - День скорботи

     У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни 22 червня українці згадують усіх тих, хто поліг на полі брані, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. Так кожен рік у цей день мешканці села хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв війни односельчан та поклали квіти.

     За роки Другої світової війни Україна втратили 8 мільйонів своїх громадян (5,5 мільйона цивільних і 2,5 мільйона військових). Тому про мужність і героїзм, проявлені у смертельному двобої всіх народів з фашизмом, людство завжди має пам’ятати.

Провідниця світочу українського жіноцтва.

НАТАЛІЯ ІВАНІВНА КОБРИНСЬКА

8 червня цього року громадськість України відзначає 165-річчя від дня народження письменниці, громадської діячки.

Наталія Кобринська стає досить помітною постаттю у колі письменників і культурно-громадських діячів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Свою літературну і суспільно-культурну діяльність вона присвячує питанням розкріпачення жіноцтва та рівноправності жінок з чоловіками в усіх сферах діяльності.

Дослідники літературної творчості та видавничої і громадської діяльності Наталії Кобринської називають її першою письменницею та першою українською феміністкою у Галичині. Саме вона організувала у Станіславі перше освітнє „Товариство руських жінок”, що ставило за мету прилучення інтелігентних жінок до літератури та популяризувати нові суспільні ідеї.