Краєзнавчий вернісаж новинок.

 

Рідна земля Хмельниччина для творців прози, поезії – найбільша святиня і джерело натхнення, її хвилююче минуле і сьогодення.

Якім повинен бути світ, щоб почуватися в ньому – як вдома? Дорога і пошуки «своєї землі» - це мандрівка завдовжки в життя, а книга Олени Ткачук «Не моя земля» - лише частина цієї дороги.

Збірка драматичних творів, поезії «Сентенції Орфея» Віталія Мацько порадує шанувальників витонченого гарного мистецтва.

«Буде бій грозовий» публікації віршів про боротьбу за волю України, мрії й кохання в ім’я майбутньої незалежної держави українського народу молодого поета – патріота Герася Соколенка, який загинув під час другої світової війни. 

Микола Годованець «Я Кремінь!» зібрані цікаві спогади видатного українського байкаря, як він став байкарем, куди поділись двадцять років, історія виникнення окремих байок, тощо.

Любов і Україна, земля і Бог, героїзм і майбуття – все це мотиви однієї нескінченої мелодійної пісні – Колискової для рим. Нашептана творчим неспокоєм нова книга поета Ростислава Балеми не дасть вам сну…

 

Україна сильна, вільна, незламна.

 11 вересня минає вже 200 днів з початку повномасштабного вторгнення загарбників на нашу святу землю, але ми разом гідно знищуємо морально ворога нашим українським запалом, мовою, піснею, що навіть під час війни вона звучить ніжно, мелодійно, чуттєво, щиро та змістовно.

 Ці вірші й музика неймовірно відображають стан душі. Кожним словом, кожною ноткою палітра почуттів розгортається все яскравіше. Такі прості, теплі, рідні мотиви - це пряме попадання пісні в серця мільйонів  українців.

 Українська мова це наша броня і як не було б важко в ці місяці війни, ми сильний і вільний народ. Все буде добре, все буде Україна та бережи Боже всіх нас.

 Неймовірне казкове поєднання музики і  голосу Ірини Білик у пісні «Кордони».

Сміху іскорки ясні.....

 «Життя ж — вогонь.

У тім вогні Серця людські палають,

А сміху іскорки ясні

Над полум’ям літають:

Смішні пригоди і слова,

Події та картини.

Я сам згоряю у вогні

Й збираю ті іскрини.

Якби не міг збирати я

Веселого й смішного,

Давно розпалась би душа

 Під тягарем страшного.»             Павло Глазовий.

- Всі ми любим щирий сміх. Із веселого й дурного посміятися..

30 серпня 1922 року класику сучасного українського гумору Павлу Глазовому виповнилося б 100 років, він справжній народний улюбленець, якій залишив нам у спадок «сміху іскорки ясні…». Його творчість – життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.