Мова - це держава, це нація.

 У зв'язку з переходом цього року Православної церкви України на новоюліанський календар день пам'яті преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія відзначають 27 жовтня. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.

Мова народу — це не тільки засіб спілкування між людьми однієї нації, це набагато більше. Це і рідний край, безмежні простори полів і лісів, глибоководні ріки, чарівні озера і теплі моря, родинні зв’язки, спільні уподобання і думи народу, мрії людей і сподівання, культура і своя задушевна пісня, якої ні в кого більше такої немає.

Це спільна радість і спільне горе, схожі долі, це все те, що виливається у рідне слово, однаково доступне для всіх.

Отже шануймо рідне слово, любимо рідну мову та вивчаємо її протягом усього життя,  щоб розмовляти нею правильно, красиво, вишукано!

 

Світ уяви у малюнках

 Еля Ведмідь. Звичайна школярка із веселою посмішкою на устах, яка мала свою домівку у рідному Херсоні, родину та добрих знайомих. Але через війну вимушена була із батьками залишити свій край та шукати прихисток в більш безпечних куточках своєї Батьківщини.

Тож деякий час вона перебувала у селі Кремінна, що на Хмельниччині і вразила вмінням малювати з уяви. Малюнки Елі відтворюються на папері, підкреслюючи яскравість, насиченість фарб її образів.

А тепер вже у Данії, незважаючи що так далеко від України, бажання Елі займатися своїм хобі у вільний час і надалі продовжується. 

                         

Святиня людська то є - Хліб

 Щорічно 16 жовтня. починаючи з 2006 року відзначається Всесвітній день хліба. Свято виникло з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів.

У світі існують сотні й тисячі рецептів хліба з різною щільністю, смаком, формою, розмірами. Хліб їдять майже в усіх країнах світу. Навіть у тих місцях, де пшениця не росте — борошно роблять з інших інгредієнтів, наприклад кукурудзи, жита або рису, а далі використовують його для виготовлення простих і поживних страв, які еквівалентні хлібові.

Дивовижна властивість цього головного продукту харчування полягає в тому, що він ніколи не приїдався, не надоїдав.

Хліб здавна був символом благополуччя. Відношення до нього було, як до священного предмету-шматочки хліба ніколи не викидали, їх віддавали пташкам, домашнім тваринам. Гріхом рахувалося не доїсти шматок хліба. Якщо ж він падав на землю, його треба було підняти, обтрусити, поцілувати і доїсти.

Якщо у домі  пахне хлібом - тут злагода та щастя.

Якщо  в державі колосяться хлібні поля - тут мир і достаток.

Хліб - це частина , хліб - це рука допомоги, хліб - сила, могутність держави. Хліб - це святість.

Запам'ятай і скажи всім: у хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.

 

Козацтву бути

 В історії та культурі кожного народу важливе місце займає військова культура. Український народ, який століттями стояв на межі Сходу і Заходу, разом із тисячолітньою хліборобською культурою плекав і культуру військову, ідеальним образом якої став образ лицаря – козака.

Дані та згадки про українське козацтво з минулих літописів говорять про те, що це не просто якесь войовниче об’єднання, офіційно зареєстроване на землях українських з незапам’ятних часів, це і бойове мистецтво, фізична підготовка і суспільний устрій, а саме: культурна традиція, господарська діяльність, звичаї та побут, судочинство і духовні цінності, тощо.  

За честь і волю та українську долю.

 А ти живи, живи, герой й солдат….

 Дякуємо усім, хто б’ється і працює заради України.

Вічна слава полеглим!

Бібліотека......Як все починалося