Країна мрій Всеволода Нестайка

Сонячний класик

Всеволод Нестайко: «Я все життя писав саме для дітей — писав з любов’ю, болем і тривогою» 

        30 січня 2016 року виповнилося б 86 років від дня народження Всеволода Нестайка, Без таланту, без доброти й любові до дітей дитячим письменником стати неможливо. Всеволод Нестайко – дитячий письменник Божою милістю. Зі своїми читачами він веде розмову завжди із щирою довірливістю, не нав’язуючи власних оцінок, із веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їхні невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність відкритість і засуджуючи зло, малодушність,заздрість.

    Твори Нестайка перекладено двадцятьма мовами, за ними поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди.

   1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого почесного списку Г.Х.Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

     Вшановуючи творчість одного з найвідоміших дитячих письменників України в  бібліотеці була проведена літературна година "Країна мрій Всеволода Нестайка»", участь в якій взяли учі 4-5 класів. Мандруючи сторінками життя та творчості В. Нестайка діти дізналися про цікаві та курйозні історії із дитинства письменника. Учні розповідали про героїв улюблених книг, приймали участь у літературній вікторині.

Афоризми і мудрі думки від Всеволода Нестайка:

"Ось дивно: якщо ти зробиш людині добро, вона стає тобі приємною".

"Тільки оптимісти зможуть будувати вільну незалежну державу".

"Взагалі, я вважаю, що дитяча дружба - це щастя. Якщо це вірна дружба, вона зберігається на все життя..."

"Всі діти в чомусь здібні, талановиті, вони дуже різні і чимось дуже цікаві. Але, як на мене, є недолюблені, ті, яким недодали уваги в дитинстві. Саме від дорослих залежить, кого вони виростять і чи будуть їхні діти успішними і щасливими".

"Неволя - це найстрашніше, що може бути в світі - коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, а будь-який фашист може штовхнути твою маму, образити, і ти нічого не можеш вдіяти. У 1941-му році мені було 11 років, і з того часу я став дорослим, напевно. Дитинства у мене вже не було".

"Я вірю в добро... Вірю в людську гідність... Вірю в те, що все-таки в душі кожного існує Господь Бог, і в кожного він свій... Вірю в єдиного Господа... І він не стільки на іконах і в церквах, скільки в душах людських. Розумієте, у кожного, якщо він чесний, порядний, добрий і чуйний, то у кожного, так би мовити, свій Господь".

"Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити."