Засинала й бачила уві сні чарівну жар-птицю - над цілим морем яскравих квітів.
- Пошли мені, Боженьку, нових і яскравих барв, - перед
сном молилася, - не хочу грошей багато, хочу тільки, аби люди жили, як квіти
цвіли. Оце й усе, що я хочу, Боже...
110 років по тому народилася,
відома українська майстриня народного декоративного розпису
Марія
Приймаченко, яка була
відзначена найвищою державною нагородою України - Національною премією імені Т.
Шевченка.
Народилася
Марія 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині й провела
в ньому все своє довге життя. У дитинстві вона перехворіла на поліомієліт, і
тяжка хвороба зробила її не по-дитячому серйозною, спостережливою та вдумливою.
Потяг до живопису виявився рано — вона постійно малювала на піску, одного разу
розписала вибілену хату візерунками із синьої глини.
Мистецтвознавці називають стиль її живопису «наївним
мистецтвом» або «народним примітивізмом». Художниця малювала переважно казкові
сонячні квіти, а ще - химерних звірів і птахів, що жили в її снах, були
витвором її чистої уяви. Також вона сама вигадувала цікаві підписи до своїх
картин - віршовані примовки. Марія Приймаченко була малограмотною. Усі знання
черпала із древніх і вічних джерел поліського фольклору, зберігши в собі дивовижне
вміння сприймати життя наче красиву дитячу казку. Малювала на простому папері
аквареллю та гуашшю, спочатку наносячи лінії та контури олівцем.
Творчість Марії Приймаченко - це унікальне явище для
світової культури. У 1957 році на Міжнародній виставці в Парижі художниця отримала
золоту медаль, здивувавши своїми картинами увесь світ. Її виставки з великим успіхом
проходили у Франції, Канаді, Польщі, Болгарії, Росії, Німеччині, Японії... У
«Всесвітній енциклопедії наївного мистецтва» (Белград, 1984) українська народна
майстриня була визнана «зіркою першої величини»
Немає коментарів:
Дописати коментар